Основні напрямки діяльності інституту у 2011 р..

• В результаті проведення унікального експерименту по вивченню аерального забруднення (мокрі випадіння) сільськогосподарської продукції отримані параметри, що характеризують надходження радіойоду через листову поверхню рослин в продуктивні органи.

• Вперше за останні десять років проведений моніторинг забруднення зернових культур ⁹⁰Sr. Результати радіологічного моніторингу в найбільш забруднених областях України дозволили підтвердити критичні об’єкти моніторингу, а також вимоги до його мережі та регламенту. Розроблена структура і створена база даних радіоекологічного моніторингу продукції АПК. База даних наповнена отриманою в інституті експериментальною інформацією (біля 2500 записів).

• З метою забезпечення широкого доступу до екологічної інформації, для участі громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля на сайті інституту розроблено та розміщено сторінку (http://uiar.org.ua/Ukr/index.htm ) для інформування населення про стан радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції. Підготовлено проект "Концепції побудови та функціонування оптимізованої системи моніторингу радіоекологічної безпеки продукції АПК".

• На основі оцінки ризику перевищення допустимої величини річного надходження важких природних радіонуклідів (ВПРН) через органи травлення розроблено методологію обґрунтування рішення щодо реабілітації сільгоспугідь, забруднених ВПРН, яка була апробована і верифікована на базі сільгоспугідь та присадибних ділянок, що знаходяться у зоні впливу ПХЗ і його хвостосховищ.

• З використанням єдиної методології розраховані параметри переносу ⁹⁰Sr, ¹³⁷Cs, ²⁴¹Am, ^239,240Pu та інших радіонуклідів у профілі ґрунтів у різних ландшафтно-геохімічних умовах і в різні часові фази після періоду випадань, оцінені екологічні і ефективні періоди напівочищення ґрунтів для різних часових фаз післяаварійної ситуації.

• Адаптовано в Україні комп’ютерну систему підтримки і прийняття рішень „ReSCA” (Remediation Strategies after the Chernobyl Accident) та здійснено оптимізацію сценаріїв реабілітації для критичних населених пунктів України і. розроблені рекомендації по оптимізації впровадження захисних заходів в населених пунктах України у віддалений період після аварії на ЧАЕС.

• Розроблені проекти методичних вказівок (при ураження тварин радіоактивним йодом, організація ветеринарної диспансеризації, ветеринарно-санітарна експертиза тваринницької продукції) для забезпечення радіаційної безпеки сільськогосподарських тварин і тваринницької продукції на ранній стадії радіаційних аварій.

• Експериментальні дослідження динаміки вилуговування ¹³⁷Cs  та  ⁹⁰Sr  з пилуватих фракцій  типових ґрунтів Полісся в імітаторі легеневої рідини показали, що у відповідності з класифікацією МКРЗ клас розчинності для цезію при інгаляції радіоактивного аерозолю у кабінах тракторів може бути визначений як повільнорозчинний (S), а для стронцію - як середньорозчинний (M).

• Отримані експериментальні дані щодо ефективності довготривалого застосування контрзаходів на різних типах ґрунтів (чорнозем, дерново-підзолистий, торфово-болотний).

• Оцінено параметри стохастичних моделей, які описують вміст ¹³⁷Cs i ⁹⁰Sr для основних промислових риб Київського водосховища на етапі віддалених наслідків аварії на ЧАЕС, включаючи монотонні тренди, сезони зміни, статистичну варіабельність, та зроблено прогноз динаміки вмісту цих радіонуклідів в цей період, а також оцінено ризики вилову цих риб з забрудненням радіонуклідами ¹³⁷Cs i ⁹⁰Sr  вище допустимого ДР 2006 рівня на цьому етапі.

• Проведено оцінку можливості використання моделі поведінки радіонуклідів в системі «ґрунт - рослина» для різних типів ґрунтів, розроблено набір процедур для створення розрахункових прогнозів концентрації РН в продукції рослинництва та реалізовано  розроблену методологію на прикладі двох сільських рад Володимирецького району Рівненської області.

• Надані конкретні пропозиції до проекту Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Основні напрямки діяльності інституту у 2009-2010 рр..

• Проведення моніторингу радіоекологічної безпеки  продукції АПК України та сільськогосподарських угідь;

• Реабілітація забруднених радіонуклідами і важкими природними радіонуклідами земель;

• Вивчення впливу радіонуклідів чорнобильського викиду  на організми та екосистеми;

• Ведення рослинництва і  тваринництва на забруднених радіонуклідами територіях

• Оптимізація впровадження заходів, спрямованих на зниження радіоактивного забруднення с/г продукції і доз опромінення населення;

• Розроблення ветеринарно-санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки сільськогосподарських тварин та продукції тваринного походження (на випадок радіаційних аварій);

• Оцінка радіаційно-гігієнічних умов праці робітників агропромислового комплексу;

• Створення проектів нормативних документів, моделей міграції,  банків даних та систем підтримки прийняття рішень у випадку ядерних аварійних ситуацій;

• Розробка матеріалів ОВОС енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС

Протягом попередніх років були розроблені методи і технологічні проекти оптимізації структури сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами та іншими техногенними токсикантами територіях України. В рамках робіт з моніторингу сільськогосподарських угідь і продукції розроблено технічний проект системи комплексного моніторингу виробництва сільськогосподарської продукції і оцінки стану сільськогосподарських угідь в регіонах України із значним техногенним навантаженням. Виконані дослідження по моніторингу забруднення с.-г. угідь і продукції Sr-90 з виділенням критичних територій, об’єктів і показників, що має економічні переваги над загальним радіаційним контролем на всій забрудненій території.

Проведені роботи по розробці підсистеми “Агропромисловий комплекс та продовольство” для підтримки прийняття рішень при дії техногенних навантажень на навколишнє природне середовище. Зараз продовжується насичення систем новими результатами та моделями.

За результатами наукових досліджень виявлені найбільш небезпечні ланцюги надходження радіонуклідів до людини. Отримані значення КП на різних ґрунтах, які через специфічні  природні умови Українського Полісся у десятки разів відрізняються від загальновідомих.

Проведені дослідження по вивченню параметрів метаболізму радіонуклідів в організмі тварин.  Це стало фундаментом для створення технологій заключної відгодівлі тварин на чистих кормах і дозволило прогнозувати терміни і режими одержання продукції згідно діючих нормативів. Розроблені і впроваджені методика і прилад для прижиттєвого визначення вмісту радіоізотопів цезію в м’язовій тканині сільськогосподарських тварин, які продовжують удосконалюватись. В напрямку переробки забрудненої тваринницької продукції розроблені нові технології виробництва “чистих” сирів із молока з підвищеним вмістом радіонуклідів. Проведені експерименти та випробування за програмою "Фероцианіди" на основних видах сільськогосподарських тварин, запропоновані рецепти і технології використання природних і синтетичних сорбентів та виробів на їх основі, що дозволило зменшити забруднення м’яса і молока цезієм-137 в 3-10 разів. Зараз ці розробки впроваджуються у колективних і приватних господарствах забрудненої зони. Впроваджена методика оцінки бази кормових ресурсів і рекомендацій щодо їх використання в забрудненій зоні.

Науковцями розроблені методичні підходи до проведення контрзаходів в забруднених регіонах України для мінімізації виносу радіонуклідів сільгосппродукцію та зменшення витрат на їх впровадження, а також підготовлені програми і рекомендації по їх впровадженню в двох найбільш критичних областях. Розроблено 5 технологічних проектів  по застосуванню диференційованих контрзаходів у 5 критичних населених пунктах забрудненої зони, впровадження яких проводиться в поточному році.

Фахівцями інституту видані рекомендації з ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених територіях України  для різних після аварійних періодів (останні на період 1999-2002 рр.), в яких надані  конкретні пропозиції з ведення основних галузей АПК і приватного сектору, а також вказані критичні напрямки подолання наслідків катастрофи на ЧАЕС в АПВ.

Відпрацьована методика та програма реабілітації (повернення до господарського користування) виведених сільськогосподарських угідь, розташованих на територіях Київської та Житомирської областей. Результати дослідних робіт і відповідні розрахунки показали, що існує можливість використання зазначених земель за певними сценаріями без перевищення дозових лімітів, встановлених державним законодавством. На основі всебічного аналізу радіологічної ситуації в агропромисловому виробництві співробітниками УкрНДІСГР були розроблені “Програма реабілітації земель зони безумовного (обов`язкового) відселення Київської та Житомирської областей на період з 1998 по 2005 рр.”, “Методика реабілітації земель зони безумовного (обов`язкового) відселення Київської та Житомирської областей”, “Рекомендації по реалізації обласної програми мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС в Житомирській області”.

          Набутий дослід і зміни, що сталися за минулі після аварії роки у радіаційному, економічному та політичному становищі в Україні, знайшли відображення у новій “Концепції ведення агропромислового виробництва на забруднених територіях та їх комплексної реабілітації на період  2000-2010 рр.”. Концепція враховує отримані за минулі роки результати і висновки наукових та прикладних досліджень, виконаних в рамках двох Національних програм в період з 1992 по 2000 роки. Концепція базується на трьох основних принципах:

       1.Для запобігання перевищення індивідуальної дози опромінення, вміст радіонуклідів в сільськогосподарській продукції, що виробляється на будь-якій території, не повинен перевищувати допустимих рівнів (ДР-97). Цей принцип реалізується шляхом здійснення контрзаходів незалежно від вартості цих заходів, а якщо їх проведення економічно недоцільне, виробництво сільськогосподарської та лісової продукції припиняється.

         2.Мінімізація колективної дози опромінення населення реалізується шляхом зменшення потоків радіонуклідів в раціон населення з продуктами харчування місцевого виробництва за рахунок здійснення контрзаходів у сільськогосподарському виробництві, вибір та планування яких проводиться з обов’язковим виконанням оптимізаційних процедур, а їх впровадження - за умови очікування такої ефективності цих заходів, яка може суттєво впливати на радіаційний стан.

          3. Заходи, які спрямовані на зменшення дози опромінення населення, практично завжди є втручанням в традиційну життєдіяльність людей і тому мають здійснюватися за науково-обгрунтованими рекомендаціями чи проектами, які враховують не тільки радіологічні, а й медико-біологічні, екологічні, соціально-психологічні та економічні наслідки їх впровадження.

  Наявність критичних районів, ландшафтів, господарств, угідь, кормів і продуктів харчування, що постійно відрізняються найбільшим рівнем радіоактивного забруднення від сусідніх аналогічних територій, обумовлює необхідність визначення пріоритетів при плануванні та проведенні контрзаходів.

Основні напрямки наукової і прикладної діяльності  УкрНДІСГР у період із 1988 року по 2003 рік.

Розробка рекомендацій, впровадження заходів і контрзаходів в агропромисловому виробництві, спрямованих на зниження забруднення радіонуклідами сільськогосподарської продукції:

• науково-виробнича перевірка, апробація заходів і контрзаходів, спрямованих на зниження забруднення радіонуклідами сільськогосподарської продукції;

• раціональне ведення рослинництва в умовах радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь в результаті аварії на ЧАЕС;

• раціональне ведення тваринництва на забруднених в результаті аварії на ЧАЕС територіях:

• використання «чистих» кормів і  препаратів, що мають радіосорбуючи властивості, для зменшення забруднення радіонуклідами продукції тваринництва;

• наукове обґрунтування ведення м'ясного тваринництва на забруднених радіонуклідами територіях України;

• створення методики оцінки бази кормових ресурсів на забруднених радіонуклідами територіях, з метою одержання продукції, що відповідає встановленим нормам;

• технологічні проекти оптимізації структури сільськогосподарського виробництва і контрзаходів у господарствах, на територіях забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС і іншими техногенними токсикантами;

• створення систем підтримки прийняття рішень при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у сільськогосподарському виробництві;

• методологія реабілітації забруднених радіонуклідами земель зони безумовного відселення.

Вивчення закономірностей надходження радіонуклідів і важких металів із ґрунту в рослини і тварини, розробка методів прогнозу можливого забруднення сільськогосподарської продукції:

• коефіцієнти переходу радіонуклідів у сільськогосподарські рослини для різноманітних типів ґрунтів;

• мікродобрива і накопичення радіонуклідів сільськогосподарськими культурами;

• ефективність застосування сапропелів і цеолітів для зниження радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції;

• накопичення і виведення радіонуклідів з організму сільськогосподарських тварин і їх  фізіологічний та імунобіологічний стан, а також відтворні якості при тривалому утриманні в умовах радіоактивного забруднення території;

• засоби утримання і годівлі тварин, що забезпечують зменшення переходу радіонуклідів у продукцію тваринництва;

• оцінка дії фероцинів і природних сорбентів на перехід радіоцезію з раціону в молоко і м'ясо с.г. тварин у виробничих умовах;

• математичні моделі міграції радіонуклідів і важких металів у ланці  ґрунт-рослина й у ланцюзі корм-організм тварини-продукція тваринництва;

• комбінована дія радіонуклідів і важких металів на організм сільськогосподарських тварин;

• наслідки тривалого проведення агрохімічних заходів і довгострокова динаміка поводження цезію і стронцію в ланці ґрунт-рослина.

Радіологічний моніторинг забруднених радіонуклідами територій, сільськогосподарських угідь і сільськогосподарської продукції:

• комплексний моніторинг сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях України;

• створення  устаткування експериментальних полігонів для моніторингу і прогнозування міграції радіонуклідів у ґрунтах зони відчуження;

• уточнення радіологічної обстановки  в населених пунктах Чернігівської, Житомирської і Волинської областей;

• радіологічний моніторинг і довгостроковий прогноз на зрошуваних землях;

• вторинне забруднення навколишнього середовища в результаті вітрового переносу радіонуклідів;

• вторинне радіоактивне забруднення навколишнього середовища внаслідок лісових пожеж і мінімізація впливу іонізуючого випромінювання на учасників пожежогасіння;

• моніторинг забруднення ⁹⁰Sr  сільськогосподарських угідь і продукції рослинництва;

• радіаційно-гігієнічний стан проживання і умов праці  при веденні основних видів сільськогосподарських робіт у рослинництві і тваринництві  на забруднених радіонуклідами територіях;

• наукове обґрунтування методології репрезентативного відбору проб при проведенні  радіологічного моніторингу;

• уточнення конфігурації стронцієвого сліду в ближній зоні аварії на ЧАЕС і  деталізація радіаційної обстановки в місцях запланованих для реабілітації; 

• побудова карт забруднення зони відчуженняі ТУЕ (²³⁸Pu, ^239+240Pu, ²⁴¹Pu, ²⁴¹Am), ¹⁴⁴Ce і ¹⁵⁴Eu;

• оптимізація і супровід системи радіологічного контролю і моніторингу в сфері агропромислового виробництва в зв'язку  з введенням ДР-97;

• аналіз аероіонного клімату в зонах радіоактивного забруднення ЧАЕС;

• фіто санітарна обстановка в зонах радіоактивного забруднення, прогноз ситуації і система захисних заходів для основних сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб в умовах радіоактивного забруднення території;

• шляхи міграції і винос радіоактивних речовин в агропромисловому виробництві.

Фізико-хімічні властивості чорнобильських радіоактивних випадінь і  кінетика розчинення паливних частинок в навколишньому середовищі:

• фізико-хімічні властивості гарячих часток і їх поводження в навколишньому середовищі;

• інгаляційне надходження гарячих часток в  органи дихання людини; моделювання утворення гарячих часток.

• Міграція радіонуклідів на сільськогосподарських угіддях і ґрунтах зони відчуження;

• горизонтальна і вертикальна міграція радіонуклідів на сільськогосподарських територіях;

• міграція радіонуклідів у зоні зрошуваного землеробства;

• біогенний винос радіонуклідів із ПТЛРВ;

• створення математичних моделей міграції радіонуклідів у ґрунтах зони відчуження.

Переробка і раціональне використання продукції сільськогосподарського виробництва, яка отримана на територіях, що зазнала радіаційного забруднення:

• технології переробки молока, що знижують вміст радіонуклідів у кінцевій продукції;

• технологія виробництва м'якого сиру при переробці забрудненого радіонуклідами молока;

• технології зниження вмісту радіоцезію в м'ясній сировині, що зберігають її харчові і біологічні цінності;

• технології первинної переробки, збереження і переробка шкіри забрудненої радіонуклідами великої рогатої худоби;

• розподіл радіонуклідів та інших хемотоксикантів у процесі переробки рослинної сировини.

• удосконалення методів виміру вмісту радіонуклідів у ґрунті, рослинах і тваринах, основаних на використанні ядерно-фізичних та мікрохвильових пристроїв і установок:

• методи прижиттєвого визначення питомої активності ізотопів цезію в м'язах сільськогосподарських тварин;

• вибір, обґрунтування і атестація стандартних ділянок для метрологічного забезпечення дистанційних гамма-спектрометричних зйомок території;

• дослідно-методичні роботи з випробування і впровадження приладів для виміру іонізуючих випромінювань.