Чи справді в українських продуктах може бути радіація? І які саме харчі можуть бути небезпечними для українців? Про це ми запитаємо в директора Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування України Валерія Кашпарова. Ми запросили його в студію.

Андрій Сміян:

- Пане Валерію, міжнародна організація захисників природи Грінпіс, перевіривши нещодавно українскьі продукти, знайшла в деяких з них залишки чорнобильської радіації. Для багатьох це стало несподіванкою. Чи проводив ваш інститут власні дослідження, і чи знаходить радіацію. І чому ми про це не знаємо?

Валерій Кашпаров:

- Ну, по-перше, перед тим, як заявити офіційно, що Грінпіс знайшов забруднення продуктів харчування в Україну, сільськогосподарської продукції, молока, грибів, вони консультувалися в нас. Ми проводили звірку, вимір цих зразків, дані були достовірні. Про те, що продукція на Україну радіоактивна, загалом містить радіонукліди, відомо давно, всім. І питання не в тому, є радіонукліди чи ні. Вони є скрізь, у будь-якій точці земної кулі. Головне питання в тому, наскільки їх кількість відповідає гігієнічним нормативам, прийнятим в нашій країні. У нашій країні прийнято дуже жорсткі гігієнічні нормативи, які нижчі, ніж європейські. На молоко це 100 беккерелів на літр.

Андрій Сміян:

- В Україні 100, а в Європі скільки?

Валерій Кашпаров:

- У Європі 300. На решту продуктів харчування в Європі 600. На хліб, наприклад в Україні 20 по цезію, по стронцію - 5. Тобто набагато менше. Те ж саме в Росії та Білорусі. Найбільш жорсткі нормативи щодо вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді. Останні норми такі затверджувалися в 2006-му році і називаються ДР-2006 .

Андрій Сміян:

- Ну про норми ми ще поговоримо. Зрештою знайшли вони таки радіацію, перевищила норму?

Валерій Кашпаров:

- Звичайно, це відомо. Наприклад на Рівненщині є близько 10-20-ти населених пунктів, де протягом 25 років вміст цезію в молоці перевищує норму в 10-15 разів. Вони п'ють молоко, в якому 1000 беккерелів. Дуже брудні гриби зустрічаються на забрудненій території. Найвищий рівень забруднення в грибах, потім йдуть м'ясо тварин, потім лісові ягоди, журавлина і чорниця, і потім молоко. Вся інша сільськогосподарська продукція, картопля, овочі, практично на всій території Україні чиста .

Андрій Сміян:

- Як бути впевненим, що в магазині ти не купиш заражені продукти? Є якийсь контроль в магазинах? Чи якоїсь організації, яка контролює продукти, які постачаються в магазини?

Валерій Кашпаров:

- З початку 90-х років в сільськогосподарському секторі, в колгоспах не проводилася продукція, забруднена вище допустимих норм. І купити таку продукцію в магазинах і на організованих ринках неможливо.

Андрій Сміян:

- Цей контроль проводиться і зараз?

Валерій Кашпаров:

- Постійно ведеться. І міське населення в цьому плані повністю захищене. Не захищене сільське населення, яке виробляє цю брудну продукцію і саме споживає її. Цю продукцію п'ють діти, п'ють дорослі, радіонукліди надходять в організм і опромінюють зсередини організм. Це так зване внутрішнє опромінення, яке призводить до доз опромінення, які перевищують допустимі. Допустимі в нашій країні - це один мілізіверт. Я можу сказати, що ця доза дорівнює дозі, яку ви отримуєте, кожна людина в Україні отримує в середньому при діагностиці медичної, роблячи флюрографії, роблячи рентгенівські обстеження. Ця доза в 5 разів менше середньої природного дози, яку ми отримуємо, незалежно від Чорнобиля. За рахунок того, що світить сонце, за рахунок того, що радіонукліди в землі завжди є, були і будуть. І ця доза близько 5 мілізіверт, вона в 5 разів більше.

Андрій Сміян:

- Два роки тому Україна відмовилась від регулярної перевірки харчів? Що це булла за перевірка і чи не варто її поновити?

Валерій Кашпаров:

- Справа в тому, що це не дуже правильно висловився Грінпіс. Щоб визначити, наскільки небезпечно опромінення людей і чи перевищується ліміт дози в один мілізіверт, держава щорічно з 91-го року проводила дозиметричну паспортизацію. Так ось останні два роки на це не виділяли коштів. Так само, як за останні два роки не виділялося коштів на проведення заходів, які б дозволили отримати чисті продукти харчування в цих селах. Тому що в принципі можна отримувати чисте молоко.

Андрій Сміян:

- Як позбавитись цієї радіації?

Валерій Кашпаров:

- У грунті позбутися радіації неможливо. Єдиний спосіб - це взяти цей грунт в бочки і відвезти. Але це нереально, це неможливо зробити. Зараз японці у нас консультуються, чи можна дезактивувати за допомогою рослин, щоб вони збирали цю радіацію. Але це не можна зробити, це неможливо. Можна, тобто розроблені методи, які дозволяють зменшувати перехід цезію радіоактивного із грунту в траву. І, відповідно, в корм корів, в молоко і м'ясо. Це стандартний хімічний метод. Досить вносити в грунт мінеральні добрива, органічні добрива, проводити вапнування кислого грунту. І можна зменшити вміст цезію в траві в 2-3 рази.

Андрій Сміян:

- Якщо постіной вживати такі заражені продукти, в яких нехай невелика, але є доза цезію, що буде з організмом, які насідки можуть бути, до яких хвороб це може призвести?

Валерій Кашпаров:

- Зараз дозові навантаження на рівні 2 мілізіверт. При таких дозових завантаженнях можуть бути тільки імовірнісні ефекти: або ймовірність онкологічних захворювань, що може проявитися, або важкі спадкові ефекти, які можуть проявитися в наступних поколіннях. Тепер щодо ймовірності раку. Справа в тому, що ймовірність раку при тих дозах, які ви можете отримати, якщо ви п'єте це брудне молоко, вона непорівнянно мала порівняно зі спонтанним раком. Тобто якщо немає перевищення в один мілізіверт, то, зрозуміло, ризик, з точки зору сучасних знань, він невисокий.

Ми говорили з директором Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування України Валерієм Кашпаровим.